Слава людська нікчемна й мізерна
Порівняно з славою на небесах.
Слава людська гидка і химерна-
Преславний лиш Бог і Божа краса.
Своєму Творцю віддаю усю славу,
Йому поклоняюсь, служу лиш Йому,
Всим серцем, життям всим Його величаю-
Уся без останку належу Христу.
Хто знає Творця свого, той говорить про Нього,
Про Боже спасіння і Божу любов.
Гриби і суниці - оце все від Бога,-
І вітер, й веселка, і спека, і дощ.
Не може людина Творцем керувати-
Усе Бог дає, коли хоче, в Свій час.
Як будуть всі люди Творця прославляти,
Тоді Бог почує й помилує нас.
Своїм язиком слово "Бог" говорити
Й бездумно вживати - це є все гріхом.
Себе ми повинні Христу підкорити-
З Творцем примиритись лиш можна Христом,
Який на хресті прийняв страшнії муки
За кожну людину. Задумайтесь ви!
Віддайте себе у міцні Божі руки -
Один лиш Христос може всіх нас спасти
Від вічних страждань у житті після смерті,
А тут, на землі, спокій, радість нам дать.
В оцьому житті, у страшній круговерті,
Щасливими зробить лиш Бог й благодать.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 2140 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Уже ночь за окном - тихо в городе спящем - Вячеслав Переверзев Я могу объяснить тот световой эффект, свидетелем которого стал, только, как чудо Божье. Это случилось в ночь 7 января, в 4 часа. Пробудившись от сна, вышел взглянуть на звёздное небо и помолиться. Увы, но небо было затянуто облаками и звёзд почти не было видно, кроме одной. Когда молился, свет звезды начал неожиданно становиться ярче и ярче и, через какое-то мгновение, стал угасать. Звезда стала такой же малозаметной, как и другие. Это событие и послужило причиной написания данного стихотворения.
