Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
1). "І небо почало співати і радіти," -- тут зайвий склад. Можна так: "Співти небо стало і радіти,"
2). "Що світ омив в Своїй пречистій крові" -- важко вимовляти приголосні, що стоять підряд ("...омив в Своїй..."). як варіант: "І світ омив у Божій своїй крові"...
Потерянный май - ПуритАночка Май - мой любимый месяц... Я жду его, кажется, целый год... А потом в спешке, заботах, переживаньях поднимаю голову - и вижу, что он уже прошёл...
Вам знакомо это чувство?...
Шпала - zaharur Слово \"Господь\" (равно как и \"господин\") в еврейском языке одного корня со словом \"шпала, цоколь\", то есть то, что служит опорой, основанием. В нашем понимании \"господин\" это тот, кто властвует, довлеет, находясь сверху. В действительности, всё наоборот.
Кто же эти две рельсы, хотелось бы, чтобы читающий поразмыслил сам.
Иначе, притча перестанет быть притчею, и потеряет своё назначение :)
